| уса́джений1 – дієприкметник | ||||
| (посаджений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уса́джений | уса́джена | уса́джене | уса́джені |
| родовий | уса́дженого | уса́дженої | уса́дженого | уса́джених |
| давальний | уса́дженому | уса́дженій | уса́дженому | уса́дженим |
| знахідний | уса́джений | уса́джену | уса́джене | уса́джені |
| орудний | уса́дженим | уса́дженою | уса́дженим | уса́дженими |
| місцевий | на/в уса́дженому, уса́дженім | на/в уса́дженій | на/в уса́дженому, уса́дженім | на/в уса́джених |