| уса́джуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (сідати) | ||
| Інфінітив | уса́джуватися, уса́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уса́джуймося, уса́джуймось | |
| 2 особа | уса́джуйся, уса́джуйсь | уса́джуйтеся, уса́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уса́джуватимуся, уса́джуватимусь | уса́джуватимемося, уса́джуватимемось, уса́джуватимемся |
| 2 особа | уса́джуватимешся | уса́джуватиметеся, уса́джуватиметесь |
| 3 особа | уса́джуватиметься | уса́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уса́джуюся, уса́джуюсь | уса́джуємося, уса́джуємось, уса́джуємся |
| 2 особа | уса́джуєшся | уса́джуєтеся, уса́джуєтесь |
| 3 особа | уса́джується | уса́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уса́джуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уса́джувався, уса́джувавсь | уса́джувалися, уса́джувались |
| жін. р. | уса́джувалася, уса́джувалась | |
| сер. р. | уса́джувалося, уса́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уса́джувавшись | ||