| усебла́гий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усебла́гий | усебла́га | усебла́ге | усебла́гі |
| родовий | усебла́гого | усебла́гої | усебла́гого | усебла́гих |
| давальний | усебла́гому | усебла́гій | усебла́гому | усебла́гим |
| знахідний | усебла́гий, усебла́гого | усебла́гу | усебла́ге | усебла́гі, усебла́гих |
| орудний | усебла́гим | усебла́гою | усебла́гим | усебла́гими |
| місцевий | на/в усебла́гому, усебла́гім | на/в усебла́гій | на/в усебла́гому, усебла́гім | на/в усебла́гих |