| усеплодю́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усеплодю́чий | усеплодю́ча | усеплодю́че | усеплодю́чі |
| родовий | усеплодю́чого | усеплодю́чої | усеплодю́чого | усеплодю́чих |
| давальний | усеплодю́чому | усеплодю́чій | усеплодю́чому | усеплодю́чим |
| знахідний | усеплодю́чий, усеплодю́чого | усеплодю́чу | усеплодю́че | усеплодю́чі, усеплодю́чих |
| орудний | усеплодю́чим | усеплодю́чою | усеплодю́чим | усеплодю́чими |
| місцевий | на/в усеплодю́чому, усеплодю́чім | на/в усеплодю́чій | на/в усеплодю́чому, усеплодю́чім | на/в усеплодю́чих |