| | |
| усере́днювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усере́днювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | усере́днюймо |
| 2 особа | усере́днюй | усере́днюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усере́днюватиму | усере́днюватимемо, усере́днюватимем |
| 2 особа | усере́днюватимеш | усере́днюватимете |
| 3 особа | усере́днюватиме | усере́днюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усере́днюю | усере́днюємо, усере́днюєм |
| 2 особа | усере́днюєш | усере́днюєте |
| 3 особа | усере́днює | усере́днюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усере́днюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усере́днював | усере́днювали |
| жін. р. | усере́днювала |
| сер. р. | усере́днювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усере́днювавши |
