| усестанови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усестанови́й | усестанова́ | усестанове́ | усестанові́ |
| родовий | усестаново́го | усестаново́ї | усестаново́го | усестанови́х |
| давальний | усестаново́му | усестанові́й | усестаново́му | усестанови́м |
| знахідний | усестанови́й | усестанову́ | усестанове́ | усестанові́ |
| орудний | усестанови́м | усестаново́ю | усестанови́м | усестанови́ми |
| місцевий | на/в усестаново́му, усестанові́м | на/в усестанові́й | на/в усестаново́му, усестанові́м | на/в усестанови́х |