| усецілю́щий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | усецілю́щий | усецілю́ща | усецілю́ще | усецілю́щі |
| родовий | усецілю́щого | усецілю́щої | усецілю́щого | усецілю́щих |
| давальний | усецілю́щому | усецілю́щій | усецілю́щому | усецілю́щим |
| знахідний | усецілю́щий, усецілю́щого | усецілю́щу | усецілю́ще | усецілю́щі, усецілю́щих |
| орудний | усецілю́щим | усецілю́щою | усецілю́щим | усецілю́щими |
| місцевий | на/в усецілю́щому, усецілю́щім | на/в усецілю́щій | на/в усецілю́щому, усецілю́щім | на/в усецілю́щих |