| | |
| усипля́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (всипляти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усипля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | усипля́ймо |
| 2 особа | усипля́й | усипля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усипля́тиму | усипля́тимемо, усипля́тимем |
| 2 особа | усипля́тимеш | усипля́тимете |
| 3 особа | усипля́тиме | усипля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усипля́ю | усипля́ємо, усипля́єм |
| 2 особа | усипля́єш | усипля́єте |
| 3 особа | усипля́є | усипля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усипля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усипля́в | усипля́ли |
| жін. р. | усипля́ла |
| сер. р. | усипля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усипля́вши |
