| услідкува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | услідкува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | услідку́ймо | |
| 2 особа | услідку́й | услідку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | услідку́ю | услідку́ємо, услідку́єм |
| 2 особа | услідку́єш | услідку́єте |
| 3 особа | услідку́є | услідку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | услідкува́в | услідкува́ли |
| жін.р. | услідкува́ла | |
| сер.р. | услідкува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| услідкува́вши | ||