| услідо́вувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | услідо́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | услідо́вуймо | |
| 2 особа | услідо́вуй | услідо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | услідо́вуватиму | услідо́вуватимемо, услідо́вуватимем |
| 2 особа | услідо́вуватимеш | услідо́вуватимете |
| 3 особа | услідо́вуватиме | услідо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | услідо́вую | услідо́вуємо, услідо́вуєм |
| 2 особа | услідо́вуєш | услідо́вуєте |
| 3 особа | услідо́вує | услідо́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| услідо́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | услідо́вував | услідо́вували |
| жін. р. | услідо́вувала | |
| сер. р. | услідо́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| услідо́вувавши | ||