| | |
| услідо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | услідо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | услідо́вуймо |
| 2 особа | услідо́вуй | услідо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | услідо́вуватиму | услідо́вуватимемо, услідо́вуватимем |
| 2 особа | услідо́вуватимеш | услідо́вуватимете |
| 3 особа | услідо́вуватиме | услідо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | услідо́вую | услідо́вуємо, услідо́вуєм |
| 2 особа | услідо́вуєш | услідо́вуєте |
| 3 особа | услідо́вує | услідо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| услідо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | услідо́вував | услідо́вували |
| жін. р. | услідо́вувала |
| сер. р. | услідо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| услідо́вувавши |
