усмошве́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
(чинбар) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | усмошве́ць | усмошевці́ |
родовий | усмошевця́ | усмошевці́в |
давальний | усмошевце́ві, усмошевцю́ | усмошевця́м |
знахідний | усмошевця́ | усмошевці́в |
орудний | усмошевце́м | усмошевця́ми |
місцевий | на/в усмошевце́ві, усмошевцю́, усмошевці́ | на/в усмошевця́х |
кличний | усмоше́вче | усмошевці́ |
[арх.] |