у́сно-розмо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | у́сно-розмо́вний | у́сно-розмо́вна | у́сно-розмо́вне | у́сно-розмо́вні |
родовий | у́сно-розмо́вного | у́сно-розмо́вної | у́сно-розмо́вного | у́сно-розмо́вних |
давальний | у́сно-розмо́вному | у́сно-розмо́вній | у́сно-розмо́вному | у́сно-розмо́вним |
знахідний | у́сно-розмо́вний | у́сно-розмо́вну | у́сно-розмо́вне | у́сно-розмо́вні |
орудний | у́сно-розмо́вним | у́сно-розмо́вною | у́сно-розмо́вним | у́сно-розмо́вними |
місцевий | на/в у́сно-розмо́вному, у́сно-розмо́внім | на/в у́сно-розмо́вній | на/в у́сно-розмо́вному, у́сно-розмо́внім | на/в у́сно-розмо́вних |