| | | | |
| успадко́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | успадко́ваний | успадко́вана | успадко́ване | успадко́вані |
| родовий | успадко́ваного | успадко́ваної | успадко́ваного | успадко́ваних |
| давальний | успадко́ваному | успадко́ваній | успадко́ваному | успадко́ваним |
| знахідний | успадко́ваний, успадко́ваного | успадко́вану | успадко́ване | успадко́вані, успадко́ваних |
| орудний | успадко́ваним | успадко́ваною | успадко́ваним | успадко́ваними |
| місцевий | на/в успадко́ваному, успадко́ванім | на/в успадко́ваній | на/в успадко́ваному, успадко́ванім | на/в успадко́ваних |
