| | | | |
| успадко́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | успадко́вуваний | успадко́вувана | успадко́вуване | успадко́вувані |
| родовий | успадко́вуваного | успадко́вуваної | успадко́вуваного | успадко́вуваних |
| давальний | успадко́вуваному | успадко́вуваній | успадко́вуваному | успадко́вуваним |
| знахідний | успадко́вуваний, успадко́вуваного | успадко́вувану | успадко́вуване | успадко́вувані, успадко́вуваних |
| орудний | успадко́вуваним | успадко́вуваною | успадко́вуваним | успадко́вуваними |
| місцевий | на/в успадко́вуваному, успадко́вуванім | на/в успадко́вуваній | на/в успадко́вуваному, успадко́вуванім | на/в успадко́вуваних |
