| | |
| успадко́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | успадко́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | успадко́вуймо |
| 2 особа | успадко́вуй | успадко́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | успадко́вуватиму | успадко́вуватимемо, успадко́вуватимем |
| 2 особа | успадко́вуватимеш | успадко́вуватимете |
| 3 особа | успадко́вуватиме | успадко́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | успадко́вую | успадко́вуємо, успадко́вуєм |
| 2 особа | успадко́вуєш | успадко́вуєте |
| 3 особа | успадко́вує | успадко́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| успадко́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | успадко́вував | успадко́вували |
| жін. р. | успадко́вувала |
| сер. р. | успадко́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| успадко́вувавши |
