| успоко́їтися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | успоко́їтися, успоко́їтись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | успоко́їться | успоко́яться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | успоко́ївся, успоко́ївсь | успоко́їлися, успоко́їлись |
| жін.р. | успоко́їлася, успоко́їлась | |
| сер.р. | успоко́їлося, успоко́їлось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| успоко́ївшись | ||