| успоко́їти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | успоко́їти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | успоко́ймо | |
| 2 особа | успоко́й | успоко́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | успоко́ю | успоко́їмо, успоко́їм |
| 2 особа | успоко́їш | успоко́їте |
| 3 особа | успоко́їть | успоко́ять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | успоко́їв | успоко́їли |
| жін.р. | успоко́їла | |
| сер.р. | успоко́їло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| успоко́єний | ||
| Безособова форма | ||
| успоко́єно | ||
| Дієприслівник | ||
| успоко́ївши | ||