| | |
| уста́витися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уста́витися, уста́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уста́вмося, уста́вмось |
| 2 особа | уста́вся | уста́втеся, уста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уста́влюся, уста́влюсь | уста́вимося, уста́вимось, уста́вимся |
| 2 особа | уста́вишся | уста́витеся, уста́витесь |
| 3 особа | уста́виться | уста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уста́вився, уста́вивсь | уста́вилися, уста́вились |
| жін.р. | уста́вилася, уста́вилась |
| сер.р. | уста́вилося, уста́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уста́вившись |
