| | |
| уставля́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (невідривно дивитися якийсь час) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уставля́тися, уставля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уставля́ймося, уставля́ймось |
| 2 особа | уставля́йся, уставля́йсь | уставля́йтеся, уставля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уставля́тимуся, уставля́тимусь | уставля́тимемося, уставля́тимемось, уставля́тимемся |
| 2 особа | уставля́тимешся | уставля́тиметеся, уставля́тиметесь |
| 3 особа | уставля́тиметься | уставля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уставля́юся, уставля́юсь | уставля́ємося, уставля́ємось, уставля́ємся |
| 2 особа | уставля́єшся | уставля́єтеся, уставля́єтесь |
| 3 особа | уставля́ється | уставля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уставля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уставля́вся, уставля́всь | уставля́лися, уставля́лись |
| жін. р. | уставля́лася, уставля́лась |
| сер. р. | уставля́лося, уставля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уставля́вшись |
