| | |
| уста́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уста́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уста́люймо |
| 2 особа | уста́люй | уста́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уста́люватиму | уста́люватимемо, уста́люватимем |
| 2 особа | уста́люватимеш | уста́люватимете |
| 3 особа | уста́люватиме | уста́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уста́люю | уста́люємо, уста́люєм |
| 2 особа | уста́люєш | уста́люєте |
| 3 особа | уста́лює | уста́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уста́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уста́лював | уста́лювали |
| жін. р. | уста́лювала |
| сер. р. | уста́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уста́лювавши |
