| | |
| устано́влюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устано́влюватися, устано́влюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | устано́влюватиметься | устано́влюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | устано́влюється | устано́влюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устано́влюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устано́влювався, устано́влювавсь | устано́влювалися, устано́влювались |
| жін. р. | устано́влювалася, устано́влювалась |
| сер. р. | устано́влювалося, устано́влювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устано́влювавшись |
