| | |
| установля́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | установля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | установля́ймо |
| 2 особа | установля́й | установля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | установля́тиму | установля́тимемо, установля́тимем |
| 2 особа | установля́тимеш | установля́тимете |
| 3 особа | установля́тиме | установля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | установля́ю | установля́ємо, установля́єм |
| 2 особа | установля́єш | установля́єте |
| 3 особа | установля́є | установля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| установля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | установля́в | установля́ли |
| жін. р. | установля́ла |
| сер. р. | установля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| установля́вши |
