| | |
| устига́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устига́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устига́ймо |
| 2 особа | устига́й | устига́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устига́тиму | устига́тимемо, устига́тимем |
| 2 особа | устига́тимеш | устига́тимете |
| 3 особа | устига́тиме | устига́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устига́ю | устига́ємо, устига́єм |
| 2 особа | устига́єш | устига́єте |
| 3 особа | устига́є | устига́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устига́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устига́в | устига́ли |
| жін. р. | устига́ла |
| сер. р. | устига́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устига́вши |
