| усти́гти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | усти́гти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усти́гнімо, усти́гнім | |
| 2 особа | усти́гни | усти́гніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усти́гну | усти́гнемо, усти́гнем |
| 2 особа | усти́гнеш | усти́гнете |
| 3 особа | усти́гне | усти́гнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усти́г | усти́гли |
| жін.р. | усти́гла | |
| сер.р. | усти́гло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усти́гши | ||