| | |
| устиджа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устиджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устиджа́ймо |
| 2 особа | устиджа́й | устиджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устиджа́тиму | устиджа́тимемо, устиджа́тимем |
| 2 особа | устиджа́тимеш | устиджа́тимете |
| 3 особа | устиджа́тиме | устиджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устиджа́ю | устиджа́ємо, устиджа́єм |
| 2 особа | устиджа́єш | устиджа́єте |
| 3 особа | устиджа́є | устиджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устиджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устиджа́в | устиджа́ли |
| жін. р. | устиджа́ла |
| сер. р. | устиджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| устиджа́вши |
