| устрягти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | устрягти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | устрягні́мо, устрягні́м | |
| 2 особа | устрягни́ | устрягні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | устрягну́ | устря́гнемо, устря́гнем |
| 2 особа | устря́гнеш | устря́гнете |
| 3 особа | устря́гне | устря́гнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | устря́г | устрягли́ |
| жін.р. | устрягла́ | |
| сер.р. | устрягло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| устря́гши | ||