| устьобну́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | устьобну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | устьобні́мо, устьобні́м | |
| 2 особа | устьобни́ | устьобні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | устьобну́ | устьобнемо́, устьобне́м |
| 2 особа | устьобне́ш | устьобнете́ |
| 3 особа | устьобне́ | устьобну́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | устьобну́в | устьобну́ли |
| жін.р. | устьобну́ла | |
| сер.р. | устьобну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| устьобну́вши | ||