| усу́нутися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (відсторонитися) | ||
| Інфінітив | усу́нутися, усу́нутись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усу́ньмося, усу́ньмось | |
| 2 особа | усу́нься | усу́ньтеся, усу́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усу́нуся, усу́нусь | усу́немося, усу́немось, усу́немся |
| 2 особа | усу́нешся | усу́нетеся, усу́нетесь |
| 3 особа | усу́неться | усу́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усу́нувся, усу́нувсь | усу́нулися, усу́нулись |
| жін.р. | усу́нулася, усу́нулась | |
| сер.р. | усу́нулося, усу́нулось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| усу́нувшись | ||