| | |
| усу́нутися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (відсторонитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усу́нутися, усу́нутись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | усу́ньмося, усу́ньмось |
| 2 особа | усу́нься | усу́ньтеся, усу́ньтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | усу́нуся, усу́нусь | усу́немося, усу́немось, усу́немся |
| 2 особа | усу́нешся | усу́нетеся, усу́нетесь |
| 3 особа | усу́неться | усу́нуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | усу́нувся, усу́нувсь | усу́нулися, усу́нулись |
| жін.р. | усу́нулася, усу́нулась |
| сер.р. | усу́нулося, усу́нулось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усу́нувшись |
