| | |
| усуспі́льнюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усуспі́льнюватися, усуспі́льнюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усуспі́льнюватиметься | усуспі́льнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усуспі́льнюється | усуспі́льнюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усуспі́льнюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усуспі́льнювався, усуспі́льнювавсь | усуспі́льнювалися, усуспі́льнювались |
| жін. р. | усуспі́льнювалася, усуспі́льнювалась |
| сер. р. | усуспі́льнювалося, усуспі́льнювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усуспі́льнювавшись |