| | |
| усіва́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (покриватися чимсь – про поверхню) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усіва́тися, усіва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усіва́тиметься | усіва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усіва́ється | усіва́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усіва́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усіва́вся, усіва́всь | усіва́лися, усіва́лись |
| жін. р. | усіва́лася, усіва́лась |
| сер. р. | усіва́лося, усіва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усіва́вшись |
