| | |
| утира́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (утирати обличчя, тіло) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утира́тися, утира́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утира́ймося, утира́ймось |
| 2 особа | утира́йся, утира́йсь | утира́йтеся, утира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утира́тимуся, утира́тимусь | утира́тимемося, утира́тимемось, утира́тимемся |
| 2 особа | утира́тимешся | утира́тиметеся, утира́тиметесь |
| 3 особа | утира́тиметься | утира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утира́юся, утира́юсь | утира́ємося, утира́ємось, утира́ємся |
| 2 особа | утира́єшся | утира́єтеся, утира́єтесь |
| 3 особа | утира́ється | утира́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утира́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утира́вся, утира́всь | утира́лися, утира́лись |
| жін. р. | утира́лася, утира́лась |
| сер. р. | утира́лося, утира́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утира́вшись |
