| утира́ч – іменник чоловічого роду | ||
| (рушник) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | утира́ч | утирачі́ |
| родовий | утирача́ | утирачі́в |
| давальний | утирачу́, утираче́ві | утирача́м |
| знахідний | утира́ч | утирачі́ |
| орудний | утираче́м | утирача́ми |
| місцевий | на/в утирачі́, утирачу́ | на/в утирача́х |
| кличний | утира́чу* | утирачі́* |
| [діал.] |