| | |
| ути́шуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ути́шуватися, ути́шуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ути́шуймося, ути́шуймось |
| 2 особа | ути́шуйся, ути́шуйсь | ути́шуйтеся, ути́шуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ути́шуватимуся, ути́шуватимусь | ути́шуватимемося, ути́шуватимемось, ути́шуватимемся |
| 2 особа | ути́шуватимешся | ути́шуватиметеся, ути́шуватиметесь |
| 3 особа | ути́шуватиметься | ути́шуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ути́шуюся, ути́шуюсь | ути́шуємося, ути́шуємось, ути́шуємся |
| 2 особа | ути́шуєшся | ути́шуєтеся, ути́шуєтесь |
| 3 особа | ути́шується | ути́шуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ути́шуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ути́шувався, ути́шувавсь | ути́шувалися, ути́шувались |
| жін. р. | ути́шувалася, ути́шувалась |
| сер. р. | ути́шувалося, ути́шувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ути́шувавшись |
