| | |
| утовкма́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утовкма́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утовкма́чуймо |
| 2 особа | утовкма́чуй | утовкма́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утовкма́чуватиму | утовкма́чуватимемо, утовкма́чуватимем |
| 2 особа | утовкма́чуватимеш | утовкма́чуватимете |
| 3 особа | утовкма́чуватиме | утовкма́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утовкма́чую | утовкма́чуємо, утовкма́чуєм |
| 2 особа | утовкма́чуєш | утовкма́чуєте |
| 3 особа | утовкма́чує | утовкма́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утовкма́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утовкма́чував | утовкма́чували |
| жін. р. | утовкма́чувала |
| сер. р. | утовкма́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| утовкма́чуваний |
| Безособова форма |
| утовкма́чувано |
| Дієприслівник |
| утовкма́чувавши |