| утовкти́1 – дієслово доконаного виду | ||
| (потовкти) | ||
| Інфінітив | утовкти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утовчі́мо, утовчі́м | |
| 2 особа | утовчи́ | утовчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утовчу́ | утовчемо́, утовче́м |
| 2 особа | утовче́ш | утовчете́ |
| 3 особа | утовче́ | утовчу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уто́вк | утовкли́ |
| жін.р. | утовкла́ | |
| сер.р. | утовкло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уто́вкши | ||