| | |
| уто́впитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уто́впитися, уто́впитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уто́впімося, уто́впімось, уто́впімся |
| 2 особа | уто́впися, уто́впись | уто́впіться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уто́вплюся, уто́вплюсь | уто́впимося, уто́впимось, уто́впимся |
| 2 особа | уто́впишся | уто́впитеся, уто́впитесь |
| 3 особа | уто́впиться | уто́впляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уто́впився, уто́впивсь | уто́впилися, уто́впились |
| жін.р. | уто́впилася, уто́впилась |
| сер.р. | уто́впилося, уто́впилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уто́впившись |
