| утоло́чений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | утоло́чений | утоло́чена | утоло́чене | утоло́чені |
| родовий | утоло́ченого | утоло́ченої | утоло́ченого | утоло́чених |
| давальний | утоло́ченому | утоло́ченій | утоло́ченому | утоло́ченим |
| знахідний | утоло́чений | утоло́чену | утоло́чене | утоло́чені |
| орудний | утоло́ченим | утоло́ченою | утоло́ченим | утоло́ченими |
| місцевий | на/в утоло́ченому, утоло́ченім | на/в утоло́ченій | на/в утоло́ченому, утоло́ченім | на/в утоло́чених |