| уто́ритися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уто́ритися, уто́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уто́рмося, уто́рмось | |
| 2 особа | уто́рся | уто́ртеся, уто́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уто́рюся, уто́рюсь | уто́римося, уто́римось, уто́римся |
| 2 особа | уто́ришся | уто́ритеся, уто́ритесь |
| 3 особа | уто́риться | уто́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уто́рився, уто́ривсь | уто́рилися, уто́рились |
| жін.р. | уто́рилася, уто́рилась | |
| сер.р. | уто́рилося, уто́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уто́рившись | ||