| | |
| уторо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уторо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уторо́вуймо |
| 2 особа | уторо́вуй | уторо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уторо́вуватиму | уторо́вуватимемо, уторо́вуватимем |
| 2 особа | уторо́вуватимеш | уторо́вуватимете |
| 3 особа | уторо́вуватиме | уторо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уторо́вую | уторо́вуємо, уторо́вуєм |
| 2 особа | уторо́вуєш | уторо́вуєте |
| 3 особа | уторо́вує | уторо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уторо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уторо́вував | уторо́вували |
| жін. р. | уторо́вувала |
| сер. р. | уторо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уторо́вувавши |
