| уторува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уторува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утору́ймо | |
| 2 особа | утору́й | утору́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утору́ю | утору́ємо, утору́єм |
| 2 особа | утору́єш | утору́єте |
| 3 особа | утору́є | утору́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уторува́в | уторува́ли |
| жін.р. | уторува́ла | |
| сер.р. | уторува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уторо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| уторо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| уторува́вши | ||