| | |
| уто́чнюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уто́чнюватися, уто́чнюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уто́чнюватиметься | уто́чнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уто́чнюється | уто́чнюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уто́чнюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уто́чнювався, уто́чнювавсь | уто́чнювалися, уто́чнювались |
| жін. р. | уто́чнювалася, уто́чнювалась |
| сер. р. | уто́чнювалося, уто́чнювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уто́чнювавшись |
