| | |
| утри́рувати – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утри́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утри́руймо |
| 2 особа | утри́руй | утри́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утри́руватиму | утри́руватимемо, утри́руватимем |
| 2 особа | утри́руватимеш | утри́руватимете |
| 3 особа | утри́руватиме | утри́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | утри́рую | утри́руємо, утри́руєм |
| 2 особа | утри́руєш | утри́руєте |
| 3 особа | утри́рує | утри́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утри́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утри́рував | утри́рували |
| жін. р. | утри́рувала |
| сер. р. | утри́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| утри́руваний |
| Безособова форма |
| утри́рувано |
| Дієприслівник |
| утри́рувавши |
