| утру́днюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | утру́днюватися, утру́днюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | утру́днюватиметься | утру́днюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | утру́днюється | утру́днюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| утру́днюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | утру́днювався, утру́днювавсь | утру́днювалися, утру́днювались |
| жін. р. | утру́днювалася, утру́днювалась | |
| сер. р. | утру́днювалося, утру́днювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утру́днювавшись | ||