| | |
| утру́днювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утру́днювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утру́днюймо |
| 2 особа | утру́днюй | утру́днюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утру́днюватиму | утру́днюватимемо, утру́днюватимем |
| 2 особа | утру́днюватимеш | утру́днюватимете |
| 3 особа | утру́днюватиме | утру́днюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утру́днюю | утру́днюємо, утру́днюєм |
| 2 особа | утру́днюєш | утру́днюєте |
| 3 особа | утру́днює | утру́днюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утру́днюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утру́днював | утру́днювали |
| жін. р. | утру́днювала |
| сер. р. | утру́днювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| утру́днюваний |
| Безособова форма |
| утру́днювано |
| Дієприслівник |
| утру́днювавши |
