| | |
| утруча́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утруча́тися, утруча́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утруча́ймося, утруча́ймось |
| 2 особа | утруча́йся, утруча́йсь | утруча́йтеся, утруча́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утруча́тимуся, утруча́тимусь | утруча́тимемося, утруча́тимемось, утруча́тимемся |
| 2 особа | утруча́тимешся | утруча́тиметеся, утруча́тиметесь |
| 3 особа | утруча́тиметься | утруча́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утруча́юся, утруча́юсь | утруча́ємося, утруча́ємось, утруча́ємся |
| 2 особа | утруча́єшся | утруча́єтеся, утруча́єтесь |
| 3 особа | утруча́ється | утруча́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утруча́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утруча́вся, утруча́всь | утруча́лися, утруча́лись |
| жін. р. | утруча́лася, утруча́лась |
| сер. р. | утруча́лося, утруча́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утруча́вшись |
