| уту́пити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уту́пити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уту́пмо | |
| 2 особа | уту́п | уту́пте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уту́плю | уту́пимо, уту́пим |
| 2 особа | уту́пиш | уту́пите |
| 3 особа | уту́пить | уту́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уту́пив | уту́пили |
| жін.р. | уту́пила | |
| сер.р. | уту́пило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уту́плений | ||
| Безособова форма | ||
| уту́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| уту́пивши | ||