| | |
| утю́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вирівнювати ґрунтові дороги, поля) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утю́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утю́жмо |
| 2 особа | утю́ж | утю́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утю́житиму | утю́житимемо, утю́житимем |
| 2 особа | утю́житимеш | утю́житимете |
| 3 особа | утю́житиме | утю́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утю́жу | утю́жимо, утю́жим |
| 2 особа | утю́жиш | утю́жите |
| 3 особа | утю́жить | утю́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утю́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утю́жив | утю́жили |
| жін. р. | утю́жила |
| сер. р. | утю́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| утю́жений |
| Безособова форма |
| утю́жено |
| Дієприслівник |
| утю́живши |
