| | |
| утяга́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утяга́тися, утяга́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утяга́ймося, утяга́ймось |
| 2 особа | утяга́йся, утяга́йсь | утяга́йтеся, утяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утяга́тимуся, утяга́тимусь | утяга́тимемося, утяга́тимемось, утяга́тимемся |
| 2 особа | утяга́тимешся | утяга́тиметеся, утяга́тиметесь |
| 3 особа | утяга́тиметься | утяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утяга́юся, утяга́юсь | утяга́ємося, утяга́ємось, утяга́ємся |
| 2 особа | утяга́єшся | утяга́єтеся, утяга́єтесь |
| 3 особа | утяга́ється | утяга́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утяга́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утяга́вся, утяга́всь | утяга́лися, утяга́лись |
| жін. р. | утяга́лася, утяга́лась |
| сер. р. | утяга́лося, утяга́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утяга́вшись |
