| утя́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | утя́тий | утя́та | утя́те | утя́ті |
| родовий | утя́того | утя́тої | утя́того | утя́тих |
| давальний | утя́тому | утя́тій | утя́тому | утя́тим |
| знахідний | утя́тий | утя́ту | утя́те | утя́ті |
| орудний | утя́тим | утя́тою | утя́тим | утя́тими |
| місцевий | на/в утя́тому, утя́тім | на/в утя́тій | на/в утя́тому, утя́тім | на/в утя́тих |