| утя́чий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | утя́чий | утя́ча | утя́че | утя́чі |
| родовий | утя́чого | утя́чої | утя́чого | утя́чих |
| давальний | утя́чому | утя́чій | утя́чому | утя́чим |
| знахідний | утя́чий, утя́чого | утя́чу | утя́че | утя́чі, утя́чих |
| орудний | утя́чим | утя́чою | утя́чим | утя́чими |
| місцевий | на/в утя́чому, утя́чім | на/в утя́чій | на/в утя́чому, утя́чім | на/в утя́чих |